У сусідній країні падає не тільки видобуток газу, але і його експорт.

Проблеми газового монополіста гостро позначилися ще в минулому році, коли Єврокомісія провела обшуки в європейських «дочках» «Газпрому». Європа збунтувалася проти спроб підсадити її на російську «газову голку» і зажадала зниження цін. У нинішньому році країни Європи виступили дружним фронтом і під загрозою порушення антимонопольного розслідування домоглися від «Газпрому» зниження тарифів у середньому на 10%. Європейців не на жарт налякав досвід використання Росією «блакитного палива» як зброї економічно-політичної експансії, що показали вже російсько-українські «газові війни». Однак на відміну від нашої країни Євросоюз володіє більш широким спектром вибору постачальників. Задушити Європу навіть «щупальцями» Північного і Південного потоків не вдалося. Закупівлі зрідженого газу на Близькому Сході, старт проектів з видобутку сланцевого газу, лівійське «блакитне паливо», що хлинули в Європу з закінченням війни, серйозно зменшили апетити «Газпрому».

Вимушений піти на зниження цін, газовий монополіст тільки в першому півріччі недорахувався виручки на $ 4 млрд. Не залишилися в боргу і українці. На пропозицію «Газпрому» віддати йому контроль над національною газотранспортною системою (ГТС) Київ почав знижувати закупівлі російського газу. Оголошено і про плани щодо збільшення видобутку палива на шельфі Чорного моря, розробці сланцевих родовищ, закупівлі зрідженого газу в Катарі. З жовтня газ закуповується Україною навіть у Німеччині. У підсумку, за прогнозами Міністерства енергетики РФ, в 2012 році очікується зниження експорту російського газу на 4-5% в порівнянні з попереднім роком.

На цьому тлі заявлені гучні плани «прориву на Схід» залишаються поки лише не більше ніж декларацією. Крім того, що на тлі падіння виручки «Газпрому» доведеться вкладатися в будівництво нових трубопроводів, корпорацію там чекає ринок з досить гострою конкуренцією. Не виключено, збільшення «Газпромом» закупівель що спостерігається в Середній Азії пов'язано саме зі спробою зв'язати руки потенційним конкурентам. Однак така політика навряд чи зможе зупинити будівництво туркменських трубопроводів в Південно-Східну Азію і Китай, інвестувати в яке мають намір американські та європейські корпорації.

Під питанням опиняється і доля «Південного потоку», будівництво якого оголошено «стратегічно значущим» на європейському напрямку. «Проблема в тому, що Європа, на словах заявляючи прихильність російському газу, активно шукає йому заміну, - заявив аналітик ринку Анатолій Воронін. - В даний час російський газ займає менше третини європейського ринку, і очевидно, що Євросоюз прагне ще  зменшити цю залежність. Економічна політика по нав'язуванню великих щорічних обов'язкових обсягів газу зазнала провал. Навіть Україна змогла ухилитися від нав'язаних їй обсягів і продовжує скорочувати постачання з Росії, замінюючи їх європейськими обсягами».

На думку експерта, в «Газпромі» ще не остаточно усвідомили ситуацію - старі моделі не працюють, доводиться конкурувати з іншими постачальниками. «Вихід на інші ринки, наприклад, на Південно-Східну Азію, - справа не одного року, - констатує пан Воронін. - Необхідно вкладатися в дуже дорогу інфраструктуру, виходити на вже зайняті ринки».

«Попит на газ падає на глобальному рівні - це чітко видно з того самого моменту, як США актуалізували обговорення видобутку сланцевого газу, - додає інвестиційний експерт Тимофій Шолтес. - Цей фактор тисне на сектор. Але це не єдина причина зниження рівнів російського газового експорту. У Європі, наприклад, давно незадоволені ціновою політикою «Газпрому», і як тільки у країни з'являється альтернативний постачальник, газові контракти з російським виробником зменшуються».

Втім, на думку аналітика «Інвесткафе» Юлії Войтович, «Газпром» не відступиться від своїх планів щодо будівництва Південного потоку. «Вважаю, що основна мета холдингу в настільки істотному нарощуванні трубопровідних потужностей в Європу полягає в тому, щоб знизити залежність від країн-транзитерів і зайняти максимально велику частку європейського ринку, - вважає експерт. - У тому числі за рахунок перерозподілу газу, який раніше йшов у Європу через Україну ».

ЄС зацікавлений в масштабованості трубопроводів з транспортування каспійського газу до Європи.

Європейський союз (ЄС) бажає впевненості в тому, що трубопровід, що транспортує каспійський газ до Європи, буде масштабованим, повідомило джерело в міністерстві енергетики Європейської комісії.

«Політика ЄС полягає в тому, що проекти "Південного газового коридору ", що транспортують газ до Європи, навіть з первісно обмеженою ємністю, повинні бути юридично і технічно готові до збільшення ємності для транспортування великих обсягів на більш пізньому етапі, коли ці обсяги стануть доступні» , - сказало джерело.

Якщо проекти «Південного газового коридору» в довгостроковій перспективі будуть транспортувати тільки 10 мільярдів кубометрів газу в рік, то це просто не варто витрачених зусиль, сказав комісар ЄС з енергетики Гюнтер Оттінгер, виступаючи напередодні на газовому форумі у Франкфурті.

За його словами, згідно з очікуваннями ЄС, будуть потрібні близько 600 мільярдів кубометрів на рік в довгостроковій перспективі.

Коментуючи заяву Оттінгера, джерело в Єврокомісії сказав, що позиція ЄС в питаннях транспортування каспійського газу до Європи не зміниться.

«Ми чекаємо великих обсягів газу не тільки з Азербайджану, але й через Транскаспійський трубопровід з Туркменістану - варіант, який в даний час обговорюється, а також, можливо, з Іраку», - додало джерело.

«Південний газовий коридор» є основним енергетичним проектом для ЄС. Він призначений диверсифікувати маршрути і джерела енергопостачань і спрямований на забезпечення енергетичної безпеки ЄС. Газ, який буде проводитися на другому етапі розробки азербайджанського родовища «Шах Деніз», розглядається в якості основного джерела для проектів «Південного газового коридору».

Як повідомив на цьому тижні перший віце-президент компанії SOCAR (Держнафтокомпанія Азербайджану) Хошбахт Юсіфзаде, до 2024 року обсяги видобутку газу в Азербайджані досягнутий 50 мільярдів кубометрів на рік.

«Для збільшення обсягів видобутку газу в Азербайджані є великі можливості, зокрема ряд газоконденсатних родовищ і перспективних структур, що в перспективі дозволить значно збільшити обсяги видобутку в країні», - сказав віце-президент.

За його словами, нові відкриті родовища в Азербайджані - «Умід» і «Абшерон», а також перспективні структури, такі як «Бабек», «Шафаг-Асіман», «Нахчиван» та інші свідчать про великих запасах газу.