У Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку практично завершена робота над законопроектом, що передбачає ряд змін щодо корпоративних облігацій, повідомив "Делу" один з профучасників ринку.
Основним нововведенням документа можна назвати появу в законі "Про цінні папери та фондовий ринок" окремих розділів, присвячених дефолтам по корпоративним облігаціям і створенню інституту загальних зборів власників таких паперів.
Згідно з документом, настання дефолту відбувається у випадку прострочення по виплаті доходу більш ніж на 10 днів або відмови від такої виплати. Також дефолт настає, коли емітент затримує більш ніж на 30 днів виплату номінальної вартості облігацій.
Для захисту прав власників корпоративних облігацій пропонується ввести інститут їх загальних зборів, з яким емітент у разі дефолту (або якщо це передбачає проспект емісії) повинен буде погоджувати здійснення значних угод (на суму понад 10% активів такого емітента.) Узгодженню, крім цього, буде підлягати процес реструктуризації зобов'язань і внесення будь-яких змін до проспекту емісії.
Примітним фактом є також те, що власники дефолтних облігацій зможуть вимагати від емітента дострокового погашення грошових зобов'язань, вдаючись до примусового стягнення в рамках законодавства. При цьому якщо мова йде про забезпечені облігації, то дострокового виконання зобов'язань можна буде вимагати і від особи, що надала забезпечення.
Законопроект також вводить поняття інфраструктурних і біржових облігацій. Передбачається, що перші з них будуть випускатися для фінансування інфраструктурної модернізації в рамках державно-приватного партнерства. Що стосується других, то вони будуть випускатися за спрощеною процедурою для звернення виключно на фондових біржах. Емітувати їх зможуть компанії з 3-річною історією існування, акції яких також перебувають у біржовому реєстрі.
Експерти не мають однозначної думки з приводу нововведень. Як зазначає помічник керуючого пенсійними та інвестиційними фондами "Кінто" Марія Сидорович, ідея створення інституту загальних зборів власників облігацій в цілому позитивна хоча б тому, що вона давно існує на західних ринках у формі так званих trustee. "Однак виникає питання, яким чином вона буде реалізована в Україні. Зокрема, чи не перетвориться функція цього інституту щодо захисту інтересів облігаціонерів на нав'язування їм рішень загальних зборів? З запропонованої редакції законопроекту це незрозуміло", - сумнівається вона.
У свою чергу, на думку старшого юриста ЮФ AstapovLawyers Юлії Яшенкової, інститут загальних зборів власників облігацій наділяється занадто широкими повноваженнями. "По суті, загальні збори власників облігацій отримає достатньо можливостей, для забезпечення виконання за своїми зобов'язаннями до порушення процедури банкрутства та формування реєстру кредиторів, тобто без урахування зобов'язань емітента перед останніми", - говорить вона. Що стосується визначення дефолту, додає юрист, то воно навпаки дуже вузьке. Наприклад, не враховується, що наступ дефолту може бути пов'язано і з неплатоспроможністю емітента облігацій, що виникла ще до дати розрахунків, або виникла неліквідністю забезпечення.
Погоджується з цим директор біржі "Перспектива" Станіслав Шишков. Він вважає, що визначення "дефолту" вимагає паралельних правок до існуючого базового законодавства на рівні кодексів і законодавства про банкрутство. "У проекті також не знайшов відображення такий важливий суб'єкт облігаційних відносин, як банк - платіжний агент. Саме такий банк було визнано доцільним наділяти функціями і повноваженнями по контролю за розрахунками при розміщенні, обігу, погашенні облігацій, фіксації випадків невиконання зобов'язань та оголошення про них" , - зазначає пан Шишков.
Нові види облігацій - також дискусійне питання. Марія Сидорович вважає зайвим введення інфраструктурних і біржових облігацій як окремого класу інструментів. Адже чинне законодавство не обмежує існування паперів з параметрами, що передбачені для цих видів бондів. "Інтерес з боку інвесторів до цих інструментів все одно буде залежати виключно від надійності емітента та прибутковості паперів, але ніяк не від приналежності облігацій до однієї із запропонованих форм випуску боргових зобов'язань", - говорить експерт.
За матеріалами http://news.finance.ua
